- розлюбити
- —————————————————————————————розлюби́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розлюбити — див. розлюбляти … Український тлумачний словник
відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник
перелюбити — люблю/, лю/биш; мн. перелю/блять; док., перех., розм. 1) Перестати любити; розлюбити. 2) Любити всіх чи багатьох, одного за одним, одну за одною … Український тлумачний словник
розлюблений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розлюбити … Український тлумачний словник